День десятий

Останній пост, який, звісно, є не кінцем, а початком. 

10 днів, які я собі поставила зробили своє діло. Я, мабуть, і за рік не встигла стільки, скільки встигла за ці 10 днів. А сам блог став неймовірним поштовхом щодня робити крок, можливо маленький, але важливий на шляху до створення моєї майстерні. 

За ці 10 днів я зробила те, що хотіла - поклала фундамент для своєї майбутньої діяльності. Є назва, є лого (Ви навіть не уявляєте, як складно визначитись з цими двома пунктами), є майже реалізовані ідеї, які Ви побачите найближчим часом, а є плани-кити, які, я сподіваюсь, будуть поступово втілюватись в життя. 

Я не боюсь невдач, не боюсь, що мої покладені надії не справдяться. Невдача - це лише сигнал, що треба щось змінювати. В будь-якому разі я рухатимусь далі. Тут має бути цитата Томаса Едісона, який казав: "Я не зазнавав поразок. Я просто знайшов 10000 способів, які не працюють." 

Але те, що "Hita" незабаром дасть про себе знати - я Вам обіцяю. 

Дякую, що були поряд ці 10 днів. Нічого не бійтеся і починайте вже зараз перетворювати мрію на ціль і рухатися до неї. Ви все зможете. 

Всім тепла! :)

День дев'ятий

Насправді залишилось два останніх інгредієнта, які, знову ж таки, нероздільні, бо перший є наслідком другого. Принаймні у мене воно саме так. Впевненість виникає завдяки підтримці.

Я б ніколи не наважилась почати щось своє, якби була одна. Всім нам знайома така ситуація (причому не залежно від виду діяльності):

Ось я б так і продовжувала стрибати в оцінках власних можливостей, якби в один момент мої найближчі і найрідніші не дали мені повірити, що я зможу. Зможу, бо вони поруч. Причому настільки поруч, що я навіть не можу назвати "Хіту" своєю майстернею - вона наша. 

Ці героїчно терплячі люди вислуховували 100500 варіантів назви всіма можливими мовами світу, вимальовували десятки і десятки папірчиків кульбабками, фонариками, хмаринками і тд, придумуючи логотип, розвішували по фен-шую прикраси на стенді за 20 хвилин до кінця здачі конкурсних виробів, підробляли фотографами і фотомоделями для формування альбомів в групи і навіть витримували моє ниття. А ще вони наповнюють моє життя ідеями, підпрацьовуючи моїми музами-волонтерами, заглядають в спецалізовані крамниці, щоб знайти мені кращу фурнітуру, шукають шляхи розповсюдження моїх прикрас, ладні навчитися ліпити, щоб мені було простіше і підштовхують мене до дій, бо знають як мені це необхідно. 

Я знаю, що я можу, бо у мене є заради кого могти. Ця підтримка формує мою впевненість, а впевненість рухає їдею і дозволяє йти вперед. 

Сподіваюсь, що у Вас в житті теж є такі люди. 

P.S. Я знаю, що ви читайте і знаєте, що я про вас. Дякую вам. 

Дні сьомий і восьмий

Творчість, натхнення і все таке - це, безсумнівно, прекрасно, але без тріо наступних інгредієнтів власну справу не створити. Це бажання, цілеспрямованість і організованість. Отже, по порядку.

Є така влучна цитата К. Гельвеція, яка, на мою думку, описує суть самого поняття "бажання": "Бажання є рушійною силою душі, душа, позбавлена ​​бажань, застоюється. Потрібно бажати, щоб діяти, і діяти, щоб бути щасливим." 

Я не хочу говорити про бажання тільки як про одне з наших щоденних "хочу" - ні, скоріше як про "хочу", "можу" і "дію". Бажання має сенс тільки коли воно є поштовхом до діяльності, до реалізації своїх задумів.

До речі, в психології існує "Правило 72 годин", яке говорить, що як тільки Ви намітили свою мету, що і як будете досягати, Ви повинні негайно ж приступити до його виконання. Мабуть, найбільшою перепоною для досягнення успіху є те, що люди люблять лише мріяти про свою мету, але не робити нічого для її досягнення. Як часто можна побачити «великі вершини», які будуються лише в головах у людей. Тому якщо Ви протягом 72 годин не приступите до реалізації тільки що наміченої мети, тоді Ви можете сміливо її відкидати в кошик для сміття. Чому? Справа в том, що мозок людини так запрограмований, що якщо якась ідея не стала мотивом для дій його господаря, тоді він розуміє: «Ага, господар лише бачить якусь картинку, але дії він не приймає. Значить, вона не має для нього значення!». Таким чином, людина починає не вірити в реалізацію власної мети. Тому, якщо Ви хочете вірити в реальність Вашої мрії, тоді почніть діяти протягом 72 годин. Це не означає, що Ви повинні реалізувати її протягом цього терміну. Вам всього лише потрібно почати свої перші кроки на шляху до мети в межах зазначеного часу, інакше ваша мрія так і залишиться мрією.

Між іншим, ось тут ми плавно і перейшли до цілеспрямованості, під якою розуміється здатність людини пам'ятати про свої плани, чітко формулювати цілі, вміти долати труднощі, не здаватися і в що б те не стало досягати бажаних результатів. 

У кожного своя мета, свої труднощі, свій характер, але тільки дійсно цілеспрямована людина досягає успіху.

І ось тут ми підійшли до перетину цілеспрямованості з огранізованістю, яка важлива для своєчасного виконання всіх завдань - чітко в зазначені терміни. Організованість - це порядок, завдяки якому Ви контролюєте всі дедлайни, розподіляєте коли працювати, а коли відпочивати, завжди точно знаєте де що лежить, коли і з ким запланована зустріч. Взагалі, за відсутність організованості ми маємо три основних наслідки:

• втрата часу;
• втрата грошей;
• втрата можливостей.

Саме формулювання цілей дозволяє нам чітко і за графіком щодня рухатись вперед, постійно запитуючи себе:

Ви ж не хочете через власну лінь і дурість втрачати шанси на успіх? Тож працюйте над собою і досягайте своїх вершин!

Дні п'ятий і шостий

Приймаючи замовлення, я вирішила, що наступний інгредієнтом успіху в будь-якій справі є індивідуальний підхід до клієнта. 

Кожній людині, не залежно від посади, віку, статі, приємно, коли до неї ставляться як до особистості, з повагою та уважністю. І я не кажу про підлабузництво заради лояльності до своєї контори - я про щире бажання стати в нагоді, допомогти, потішити. Я впевнена, що людина обов'язково повернеться туди, де вона отримала приємні емоції. Взагалі, емоційний маркетинг в нашу епоху найдієвіша штука для поширення своїх товарів і послуг. Одними з перших ефективність емоційного маркетингу описали Ел Райєс, Джек Траут і Поль Темпорау у своїй книзі «22 непорушних закони маркетингу». Хоча багато хто говорить, що ми живемо в раціональному світі - це є далеким від правди. Ми живемо в емоційному світі. Емоції керують нашою поведінкою, і вони ж рухають увесь світ. Людям не цікаві характеристики товару. Їм цікаво знати, чи підходить продукт їх особистості. Балом править цінність продукту для покупця. Тому емоційний маркетинг набагато ефективніше раціонального, який концентрується на характеристиках товару. Заволодіти розумом добре, але заволодіти серцем куди краще. 

Кожен клієнт особливий і, переконана, йому просто необхідно про це нагадувати. 

Створюючи в групі опис своєї маленької, але вже рідної "Хіти", я підкреслила: "Кожна прикраса робиться на замовлення. Під Ваш настрій, колір очей, сукню та мистецькі уподобання. Тому аксесуари неповторні і прекрасні, як і Ви."  

Насправді, у моїй діяльності це найпрекрасніше - індивідуалізація, з любов'ю в комплекті. Ми разом підбираємо кольори, форми, розміри, упаковку, фурнітуру. Ми є дизайнерами. Не я, а ми. Щоб прикраса справді стала портретом унікального світу замовника. І я з перших дотиків до пластику, готую його до майбутнього власника. Я ліплю і уявляю собі цю людину, пригадую її характер, стиль одягу, тембр голосу, колір волосся, улюблену музику, запах, картину, попередньо про все розпитавши. Це необхідно, щоб я могла скласти десь всередині себе картинку, яку я хочу створити і передати. В процесі витворення прекрасностей і чудовостей я подумки бажаю людині всього найкращого, вкладаючи у виріб стільки душевного тепла, скільки маю. І результат того вартий. Людина щаслива. 

Тож не забувайте про Закон серця, і даруйте людям емоції, звісно приємні :)

Дні третій і четвертий

Вчора весь день ліпила замовлення і думала про наступний інгредієнт. Знання, досвід, практика і душа роблять зі звичайного стеціаліста майстра. Думаю, майстра можна порівняти з вином: він так само з роками стає ціннішим, так як з кожним роком його вміння все більш довершені, а майстерність все ближче до ідеалу. Отже, майстерність.

Якщо брати ринок хенд-мейд виробів, то тут майстерність автора проявляється перш за все тоді, коли споживач не може повірити, що ця прекрасність і чудовість створена людськими руками, коли все ідеально (а неідеальності може помітити лише сам майстер) і з душею. До речі, пропоную розглянути три кита хенд-мейду:

• якість готового продукту (майстерність, помножена на талант);
• ексклюзивність (щоб більше ні в кого не було і подих перехоплювало від краси та оригінальності виробів);
• якість матеріалів (економити на яких не можна).

Правда ж круто мати річ, наприклад, ту саму прирасу, якої більше ні в кого на світі ніколи не було і не буде? Як казала німецька дизайнер прикрас Єва Тіссен: "Навіть дві сережки однієї пари виходять різними, але від цього вони є не менш прекрасними". Між іншим, ось декілька робіт цієї майстрині, які є еталоном для мене: 

"Насправді, споживачі втомилися від дешевої штамповки, їх тягне до товарів, які мають своє неповторне обличчя. Люди все більше хочуть самобутності та оригінальності."- говорить психолог і бізнес-тренер Алла Капацина. 

Якщо говорити цифрами, за оцінкою учасників цього сегмента ринку, його обсяг в Україні за минулі три роки зріс до $ 700 тис., показавши 500 %-е зростання. Сплеск виробництва виробів ручної роботи - хенд-мейда - глобальна тенденція, що намітилася в 2000-х. Так, обсяг продажів еtsy.com, найбільшого в світі ресурсу з реалізації такого товару, в 2005 році становив лише $ 170 тис., через три роки збільшився до $ 87 млн​​, а в 2013 - му досяг рекордних $ 895 млн. 

А це означає, що для того, щоб залишатися конкурентоспроможним на ринку хенд-мейд виробів, треба постійно вдосконалювати свою майстерність, тобто невпиннно творити: для друзів, рідних, клієнтів, виставок і просто так, але обов'язково з любов'ю до свого заняття, бо інакше, майстром стати неможливо - і це стосується будь-якої справи.

День другий

Людиною керує бажання саморелізуватись, втілювати свої ідеї. Якщо Ви хочете їсти, але будь-яка куплена страва, де б Ви не шукали, приготована не так ніжно і соковито, як хотілося б, Ви починаєте робити спроби приготувати її самостійно на свій смак. Ви захоплюєтесь цим процесом і повторюєте ще і ще, доки не отримаєте бажаного.

Так само було і зі мною. Я, як і кожна дівчина, хочу носити на собі ті речі, як б б підкреслювали мою особистість, демонстрували мій внутрішній стан, виражали мій смак та уподобання. А, як відомо, найкраще це можна зробити за допомогою дрібниць, таких як прикраси. Мої пошуки прикрас, які б полонили моє серце, видались невдалими, не зважаючи на все їх розмаїття зараз. Їх однаковість та штампованість вводить не у найкращий стан вже на 5 секунді їх розглядання в магазині. Здавалося б, це привід засмучуватись… Але не для мене. Я, коли двері виявляються зачиненими - лізу через вікно! Тож я вирішила спробувати майструвати власні вироби.

Мій творчий шлях почався три роки тому. Дізнавшись про таку техніку виконання прикрас як ліплення з термопластики, я, щонайменше, зацікавилась. А вже наступного дня я сиділа с двома купленими кольорами й намагалась виліпити своє перше «щастячко». Звісно, перші роботи на виставки не відправиш, але я горда ними, адже це є символом сміливості та рішучості. Я досягла досить високого рівня майстерності за ці роки, навчаючись на власних помилках. Впродовж останнього часу я робила прикраси для своїх близьких людей, а також приймала замовлення від їх знайомих, що побачили їх та зацікавились. Тобто працювало лише "сарафанне радіо". Тепер свої вироби я вирішила відкрити для всього світу, щоб дарувати людям радість і тепло в речах, що створені моїми руками. Що може бути кращим, ніж створення власної справи, яка дарує мені самій задоволення? Цього варто прагнути… Щастя, що це було так поруч і я вчасно це побачила! Але давайте не поспішати, адже ще не всі інгредієнти зібрані.

Що для вас натхнення, і з чим ви його їсте? Без цього інгредієнту не обходиться жодна моя страва.  Це те, що рухає мене…

У натхнення немає графіку відвідувань, його неможливо зупинити, залишити, приручити... Але, певно, в цьому і краса - в моменті, коли посеред пари або прогулянки ти точно знаєш, що ти хочеш, можеш і зробиш одразу по поверненню додому: ти прийдеш і дістанеш своє "тісто для душі", над яким сидітимеш день і ніч, забувши про справи, час, їжу доти, доки в руках не залишиться втомлена, але втілена ідея. Ніхто і ніколи не назве Вам точний перелік речей, запахів чи місць, які Вас однозначно надихнуть. Але можу впевнено сказати, що основним джерелом мого натхнення були і залишаються люди. 

Сьогодні я розмовляла з чудовою людиною, яка  пробудила в мені ентузіазм і бажання виготовити щось особливе. Це багатьом з Вас відома Софійка Марченко, засновниця домашньої пекарні "March&Co". Ще рік тому ніхто й подумати не міг, що ця тендітна дівчина займе чільне місце в пекарській сфері та ставатиме все популярнішою щодня! Я захоплююсь тим, що вона поєднує в собі витонченість, ніжність з одного боку та рішучість, цілеспрямованість з іншого. Тож мені випала нагода поспілкуватись з нею та перейняти той досвід, який є необхідним для мене на початку моєї справи. Ось, які основні 10 пунктів виділяє Софійка на шляху до успіху:

1. Нічого не бійся! Не бійся ризикувати, пробувати щось нове. 

2. Якщо впав - не валяйся:) Тобто не жалій себе, не засмучуся, а вставай, аналізуй помилки і йди далі.
3. Не жалійся! Це останнє, що люди хочуть чути від тебе!
4. Вчиняй так, як хочеш, щоб з тобою вчиняли. Вічне Біблійне правило.
5. Люби людей, що довкола. 
6. Не уподібнюйся іншим. У кожного своя історія, свій життєвий шлях.
7. Аналізуючи успіх інших людей, дивися на характер, а не на зовнішні атрибути.
8. Їж багато фруктів:) На успіх це ніяк не вплине, проте корисно.
9. Говори лише те, в чому впевнений.
10. Багато читай.
11. Довіряй та надійся на Бога, а не на людей.
12. Зрозумій, який ти і будь собою!

Як Софія випікає печиво, так і я, виймаючи з духовки нову прикрасу (так, так, я дійсно запікаю їх в духовці після ліплення), відчуваю як виходить тепло, те тепло, яким би хотілось поділитись. Це не просто фізичне поняття, це – частинка тепла моєї душі! І тому я рішуче відкриваю свою справу, я відкриваю  творчу майстерню Hita!

Чому «Hita»? Якщо я розкажу, скільки варіантів вирувало в моїй голові і скільки сумнівів не давали мені спати, ви, мабуть, вирішите закрити цю вкладку. Так, це для мене важливо. Фраза «як корабель назвеш, так він і пливтиме» стає як ніколи актуальною при всій моїй не забобонності. Не дарма ж, популярності набирають спеціалісти з неймінгу. Я зупинилась саме на цій назві, адже обираючи її, я керувалась такими критеріями: 

• легко запам’ятовується; 
• оригінальна;
• коротка; 
• приємна на слух; 
• несе в собі message людям.

Hita – це тепло. В прямому значенні. Так мені буде ще легше передати це послання до моїх майбутніх клієнтів.

Тож вже 3 інгредієнти готові… Але це лиш початок!

День перший

Чи готували Ви колись своїм близьким смачнющу вечерю? Таку, якою хочеться поділитися ще раз, таку, яка приносить задоволення і викликає усмішку на обличчях? Я - так. Тому я не зупиняюсь і дивую своїми кулінарними шедеврами знову і знову, викликаючи у людей захоплення. Але з кожним днем ці відчуття стають вчорашніми спогадами, а як хотілося б, щоб ці миті завжди були поруч, тримати їх в своїх руках...

Помішуючи ранкову кашу, я подумала: "Якщо кухню порівнювати з життям, то чи можна приготувати свою мрію за власним рецептом? Які інгредієнти потрібні для створення власної справи? Моя відповідь - так, можливо все, головне мати мету, а моя мета - це задоволення. Тож чому не почати? Що мене зупиняє? Нічого." 

Отже, інгредієнт перший - час. 

На приготування цієї страви даю собі 10 днів. Чому 10? Тому що час - як вода, а ідея - як пакетик чаю: якщо не дотримати, то матимемо зіпсовану воду, якщо перетримати, то напій буде гірким. 

За цей час я максимально маю проявити свою творчість - це і є мій другий інгредієнт. 

Без цього інгредієнту не було б створено жодної речі в цьому світі. Він як пряна спеція розкриває смак, так само як і я створюю зі звичайного пластику дива.

Творчість - компонент, який є основою моєї майбутньої справи. І завтра я розкажу Вам, яку роль він відіграє в моєму житті.